понеділок, 30 березня 2020 р.

Все про булінг

on Немає коментарів:

середа, 25 березня 2020 р.

Поради педагогам

ПОРАДИ ЩОДО ВСТАНОВЛЕННЯ ДОВІРИ МІЖ ПІДЛІТКОМ І ВЧИТЕЛЕМ В КРИЗОВИЙ ДЛЯ НИХ ЧАС

  •     Уважно вислуховуйте підлітка. Прагніть до того, щоб підліток зрозумів, що він вам не байдужий і ви готові зрозуміти і прийняти його. Не перебивайте. Не показуйте свого страху. Відносьтесь до нього серйозно, з повагою.
  •        Запропонуйте свою підтримку та допомогу. Постарайтесь переконати, що даний стан (проблеми) тимчасові і швидко пройдуть. Проявіть співчуття і покажіть, що ви поділяєте і розумієте його почуття.
  •        Поцікавтесь, що найбільше в даний час турбує підлітка.
  •        Впевнено опікуйтесь підлітком. Саме це допоможе йому у власні сили
  •  Використовуйте слова, речення, які сприятимуть встановленню контакту: розумію, звичайно, відчуваю, хочу допомогти.
  •     В розмові з підлітком дайте зрозуміти йому, що він необхідний іншим і унікальний як особистість. Кожна людина, незалежно від віку, хоче мати позитивну оцінку своєї діяльності.
  •    Недооцінка гірша, ніж переоцінка. Надихайте підлітка на високу самооцінку. Вмійте слухати, довіряти і викликати довіру в нього.
  •     Звертайтесь за допомогою, консультацією до спеціаліста, якщо щось насторожило вас у поведінці підлітка.
on Немає коментарів:

Вправи для зняття стресу та емоційної напруги


Вправи для зняття стресу та емоційної напруги.

                     
   Не буває прийомів, які були б ефективними абсолютно для всіх. Комусь легше нормалізувати свій психологічний стан шляхом розслаблення м’язів, декому – шляхом рухової активності. Хтось ліпше використовує можливості уяви, а хтось – абстрактно-логічного мислення. Тому спробувавши методи психологічної саморегуляції, потрібно обрати для себе найефективніший. Як результат зменшується тривалість негативного впливу стресогенної ситуації, знижується рівень негативного впливу стресу на організм людини.
Вправа 1.
  Якщо обстановка навколо напружена й ви почуваєте, що втрачаєте самовладання, цей комплекс можна виконати прямо на місці, за сто­лом, практично непомітно для навколишніх.
1.     Так сильно, як можете, напружте пальці ніг. Потім розслабте їх.
2.     Напружте й розслабте ступні ніг.
3.     Напружте й розслабте гомілки.
4.     Напружте й розслабте коліна.
5.     Напружте й розслабте стегна.
6.     Напружте й розслабте сідничні м’язи.
7.     Напружте й розслабте живіт.
8.     Розслабте спину й плечі.
9.     Розслабте кисті рук.
10. Розслабте передпліччя.
11. Розслабте шию.
12. Розслабте лицьові м’язи.
13. Посидьте спокійно кілька хвилин, насолоджу­ючись повним спокоєм. Коли вам здасться, що повільно пливете,— ви повністю розсла­билися.
Вправа 2.
  Зняти напруження в м’язах можна не лише, лежачи або сидячи, а й стоячи чи навіть ідучи. Для цього достатньо уявити себе зробленим ніби з гуми. Порухайте тілом, яке, наче вільно висить на хребті. Відчуйте, як вільно гойдаються руки, плечі, тазовий пояс, коли ви рухаєте хребтом.
Коли людина хвилюється, її дихання прискорюється і стає поверхневим. Щоб не допустити надмірної емоційної реакції під час стресових ситуацій, потрібно стежити за тим, щоб дихання залишилося глибоким і повільним.
Вправа 3.
  Цю вправу можна робити в будь-якому місці. Потрібно сісти зручніше, скласти руки на колінах, поставити ноги на землю й знайти очима предмет, на якому можна зосередити свою увагу.
1.     Почніть рахувати від 10 до 1, на кожному рахунку роблячи вдих і повільний видих. (Видих має бути помітно довше вдиху.)
2.     Закрийте очі. Знову порахуйте від 10 до 1, затримуючи подих на кожному рахунку. Повільно видихайте, уявляючи, як з кожним видихом зменшується й нарешті зникає напруження.
3.     Не розплющуючи очі, рахуйте від 10 до 1. Цього разу уявіть, що повітря яке ви видихаєте пофарбоване в теплі пастельні тони. З кожним видихом кольоровий туман стає густішим, перетворюється на хмари.
4.     Пливіть ласкавими хмарами доти, поки очі не розплющаться самі.
Щоб знайти потрібний ритм рахунку,  дихайте повільно й спокійно, відгороджуючись від усіляких хвилювань за допомогою уяви. Цей метод дуже добре послаблює стрес.
Через тиждень почніть рахувати від 20 до 1, ще через тиждень — від 30, і так до 50.
В основу наступних методів психологічної саморегуляції покладено роботу з образами уяви для регуляції емоційного стану людини. Адже свідомо створені образи впливають на організм людини майже так само, як і реальний досвід.
Вправа  4.
  Розслабтеся. Заплющте очі. Уявіть, що перед вами лежить чистий аркуш паперу, олівці, гумка. Подумки намалюйте на аркуші негативну ситуацію, яку б вам хотілося забути. Це може бути реальна картинка, образна ситуація. Подумки візьміть гумку й послідовно «витирайте» з аркуша цю негативну інформацію, доки не зникне ця картинка. Знову заплющте очі й уявіть собі той самий аркуш паперу. Якщо картинка не зникла, знову візьміть гумку й «витирайте» її до повного зникнення.
Такі методи використовують також задля зниження концентрації уваги на стресогенному чиннику.
Вправа 5.
  Якщо певна людина викликає у вас негативні емоції, а вам доводиться взаємодіяти з нею, можна зменшити своє напруження, подумки домальовуючи реальну картину ситуації. Наприклад, уявіть цю людину дуже маленькою, у смішному вбранні або розташуйте її на значній відстані від себе, у дивному місці, змініть в уяві тембр її голосу тощо. Тобто віднайдіть такі доповнення до психотравмувальної ситуації, що зроблять її кумедною або незначущою для вас.
Вправа «Настрій»
  Кілька хвилин тому ви почули погану но­вину чи закінчилася неприємна розмова…
Як зняти неприємний осад? Візьміть фломастери. Розслаблено, лівою рукою намалюйте абстрактний малюнок: кольорові нитки, лінії-сюжети, фігури. Важливо при цьому повністю зануритись у свої пережи­вання, вибрати колір і провести лінії так, як вам хотілося б, щоб вони цілком збігалися з вашим настроєм.
Намагайтеся уявити собі, що ви перено­сите свій сумний настрій на папір. Закінчили малюнок? А тепер перегорніть аркуш і на звороті напишіть 5—7 слів, які відображають ваш настрій, ваші почуття. Довго не думайте і не намагайтеся бути ввічливими: необхідно, щоб слова виникали спонтанно, без спеціального контролю.
Після цього ще раз продивіться ваш ма­люнок, ніби заново переживаючи свій настрій, перечитайте слова, і з задоволенням, емоційно, розірвіть аркуш, викиньте його в кошик.
Ви помітили? Всього 5 хв, а ваш зіпсо­ваний настрій уже зник, він перейшов у малюнок і був знищений.





on Немає коментарів:

пʼятниця, 20 березня 2020 р.

Цікаво знати

Міжнародний день щастя


on Немає коментарів:

Поради батькам


on Немає коментарів:

четвер, 19 березня 2020 р.

Поради батькам

on Немає коментарів:

вівторок, 17 березня 2020 р.

Поради педагогам

Рекомендації психолога вчителям щодо врахування індивідуальних особливостей темпераменту учнів
Дітей із сангвінічним темпераментом характеризують:

·         легка збудливість почуттів, які не дуже міцні, але відносно стійкі.
·         вони енергійні, активні, довго не витримують одноманітної діяльності,
·         здебільшого не сором’язливі, але стримані,
·         легко спілкуються,
·         користуються повагою ровесників,
·         не схильні ображатись,
·         беруть участь у громадській роботі класу і школи.
   За сприятливих умов виховання ростуть спокійними, в міру рухливими, адекватно реагують на зміну обставин, за несприятливих – виявляють байдужість, безвідповідальність, несамокритичність.

 У роботі з такими дітьми слід враховувати:
·         Сангвініки швидко освоюють правила поведінки й уміння ними керуватися засвоюють легко, але без систематичних вправ швидко втрачають.
·         Завдяки рухливості швидко піддаються як позитивному, так і негативному впливу.
·         На зауваження дорослих реагують спокійно, не опираючись.
·         Такі учні досить комфортно відчувають себе, як при письмовій так і при усній відповіді. Зовнішні фактори їх майже не відволікають.
·         Досить відповідальні тривалі справи (наприклад звання старости класу, або керівника по дисципліні)  сангвінікам не слід доручати. Вони проявлять незвичайну активність,  та на протязі місяцю втратять усякій інтерес до цієї роботи. Але з сангвініків вийде  справжній активіст у розважальних культмасових справах, або класний репортер.
·         Опитування домашнього завдання слід починати саме з таких учнів. 
·         Сангвініки будуть брати активну участь у розборі нової теми, навіть якщо вона їм не цікава.

 У дітей флегматичного типу  темпераменту :
   ·         Почуття важко збуджувані, проте тривалі і стійкі.
   ·         Флегматик повільний, неохоче спілкується, часто нехтує тим, що вимагає швидкості, зайвих рухів.
   ·         Уникає доручень, але отримавши їх, виконує бажання, хоч і не поспішаючи, дотримується порядку, організованості.
  ·         Ухиляється від конфліктів, його важко образити, але, вступивши в конфлікт, глибоко переживає, хоч зовні не демонструє цього.
За сприятливих виховних умов такі діти виростають вдумливими, слухняними, організованими, добре сприймають зауваження дорослих, виправляють помилки; за несприятливих – лінивими, байдужими, апатичними, пасивними.
 У спілкуванні з такими дітьми потрібно:
·         Щоб посилити активність флегматиків, їх слід залучати до ігор, спорту
·         Надати доручення, які в першу чергу потребують відповідальності та чесності. Тоді учень буде відчувати себе потрібним у колективі.
·         Враховувати, що такої дитині краще дати не обмежену часом  письмову відповідь, ніж викликати відповідати усно. В цьому випадку флегматик може почати  з «іншого кінця» питання та його відповідь займе величезну кількість часу.
·         Враховувати, що високий темп ставлення запитань збиває з толку таку дитину.
·         Враховувати, що для флегматика не має нічого більш складнішого, як виконання завдань на відведений час. Однак саме такі учні можуть працювати дуже довго без суттєвих помилок та стомлення.
·         Не слід активно запитувати таку дитину під час пояснення нової теми. Їй, як нікому іншому потрібен час у оволодінні інформацією, але отриманні знання зберігаються у пам’яті флегматика надовго.
·         Враховувати, що ситуації у яких потрібно розподілити увагу або  переключення її з одного виду діяльності на другий, флегматик переносить дуже важко.

Діти з меланхолічним темпераментом:
·         надзвичайно чутливі. Почуття, що легко виникають у них, є міцними й стійкими у часі.
·         сором’язливі
·         малоактивні
·         важко пристосовуються до нових обставин
·         відзначаються хворобливою вразливістю
·         швидко втомлюються
·         невпевнені у своїх силах
·         часто мають поганий настрій,
·         почувають страхом перед труднощами
·         скаржаться на ровесників
·         бояться образ, часто плачуть, намагаються гратися самостійно.
  Вчителю у роботі з такими дітьми слід :
·         Підтримувати таку дитину, підбадьорювати. Але не у якому разі не робити акцент на її помилках.  Різке зауваження від вчителя може викликати великі труднощі під час наступної роботи на уроці. Такій дитині буде достатньо й вашого погляду.
·         Доручити дитині якусь корисну та важливу справу в класі. Меланхоліку просто необхідно відчути себе потрібним у класі.
·         Враховувати, переживання дитини. Якщо меланхолік за щось переживає, він не зможе дати повну відповідь на запитання, навіть якщо знає матеріал досконально. Тому має сенс запитати у такого учня, чи згоден він з отриманою оцінкою, або бажає перездати її протягом дня.       
·         Враховувати, що меланхоліки побоюючись труднощів, будучи невпевненими у своїх силах, вони губляться при опитуванні, виконанні контрольних робіт, хоч мають знання. Тому можливо має смисл залікові відповіді приймати у таких дітей в індивідуальній формі.
·         При опануванні нової теми такі діти сидять мовчки, їм краще слухати, а дома ще раз самим прочитати, вивчити матеріал. Тільки тоді вони будуть впевненні у своїй відповіді, а отриманні знання залишаться у них надовго.
·         Перевірку домашнього завдання не слід починати з меланхоліків, вони легко можуть розгубитися. Краще надати їм декілька хвилин для підготовки.
·         Враховувати, що такі дітей дуже відволікає шум, та будь яка неспокійна обстановка.
·         Враховувати, що таких дітей особливо пугають:  серйозні самостійні роботи на які відведено певний час; неочікувані запитання, потребуючі негайної відповіді.
·         Відповідь такої дитини не в якому разі не слід критикувати. Тому що меланхолік прийме це дуже близько та весь день буде переживати з цього приводу.

  Діти холеричного типу  темпераменту характеризуються:
·         Легкою збудливістю почуттів, силою і стійкістю їх у часі.
·         Енергійною та різкою поведінкою
·         Бурхливо реагують на подразники
·         Важко переключаються на спокійнішу справу
·         У колективі прагнуть самостверджуватись
·         Люблять організовувати ігри
·         Охоче залучаються до різних видів діяльності
За правильних умов виховання холерики виявляють активність, наполегливість у роботі, за неправильних – стають неслухняними, запальними, образливими. Покарання, зауваження дорослих діють на них негативно, збуджують, роблять їх грубими, викликають намагання вчинити " на зло”.
 У спілкуванні з такими дітьми потрібно:
·         зважати на їхні особливості,
·         бути спокійним, доброзичливим, але вимогливим ставленням формувати стриманість.
·         При навчанні (особливо на заліку) враховувати те, що такій дитині легше буде відповідати усно, ніж писати все що їй відомо по даному питанню. Холерики тяжко переносять однотипну діяльність. Тому вони просто не зможуть виконати письмову роботу на високому рівні.
·         Пам’ятати, що чим довше йде робота (диктант, контрольна тощо) тим більше холерик зробить помилок.
·         Перевірку домашнього завдання також можна починати з холериків, вони навряд розгубляться від. Також холерики не відчувають ніяких труднощів від неочікуваних поточних запитань.

·         У опрацюванні нової теми можете сміливо покладатися на їхню активність, якщо зможете заохотити та зацікавити їх. Проте, холерики як швидко запам’ятовують інформацію, так же швидко і забувають її.
Процес навчання у школі збудований таким чином, що саме активні діти (сангвініки та холерики) мають великі переваги: вони швидко запам’ятовують, відновлюють інформацію, отримують оцінку і також швидко її забувають.
Проте, меланхоліки та флегматики, якщо вчитель правильно побудує процес навчання, зможуть бути надійною опорою, тому що саме вони самостійно проникають глибше у тему та часто знають більше шкільної програми.  Флегматики полюбляють зосереджуватися на будь-яким виді діяльності, тому саме вони поступово розв’яжуть саму важку задачу. У них та сангвініках вистане  самостійності для вирішення багатьох завдань. Саме для таких учнів оптимальною формою заліку будуть тестові завдання.
Спробуйте врахувати ці особливості у своїй роботі, правильно роздавати завдання та опиратися на сильні сторони. Це забезпечить ефективність навчання та виховання кожного учня.
on Немає коментарів:

Цікаво знати





on Немає коментарів:
Підписатися на: Дописи (Atom)