📌 Щорічно (починаючи з 1991 року) в Україні з 25 листопада до 10 грудня включно проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства». Мета акції – привернення уваги суспільства до проблем подолання насильства у сім’ї, жорстокого поводження з дітьми, протидії торгівлі людьми та захисту прав жінок.
пʼятниця, 2 грудня 2022 р.
четвер, 1 грудня 2022 р.
Психологічний стан та психічне
здоров’я під час військових дій є вкрай важливим. Багато людей переживають
виснаження, спустошення, втому, відчувають тривогу й паніку. Психологи
сформулювали корисні поради, як опанувати себе в критичних умовах, як допомогти
близьким та підтримувати здоровий психічний стан в критичних умовах.
Посттравматичний стресовий розлад
в умовах війни (ПТСР)
Посттравматичний стресовий розлад — це порушення психічного стану, що може
розвинутися після травматичної події. Близько 8% чоловіків та 20% жінок, які
пережили травматичні події, мають ПТСР.
У кого може статись ПТСР
Посттравматичний стресовий розлад може розвинутисьу людей, які:
·
втратили на війні рідних, друзів,
побратимів;
·
бачили вбитих;
·
стріляли;
·
перебували чи перебувають під
обстрілами чи бомбардуваннями;
·
непокоїлися через рідних чи
друзів, які в небезпеці;
·
почувалися залишеними, самотніми
та зрадженими;
·
стали свідком теракту;
·
потрапили в полон чи в оточення.
Симптоми посттравматичного
стресового розладу
·
постійні та неконтрольовані думки
про травматичні події, сни про них;
·
відчуття постійної небезпеки;
·
надмірна збудженість;
·
уникнення згадок про травму;
·
панічні атаки: відчуття страху,
поверхневе дихання, нудота, прискорене серцебиття, біль у грудях;
·
зловживання алкоголем, сигаретами
чи наркотиками;
·
негаразди в буденному житті;
·
проблеми в стосунках, віддалення
від партнера;
·
суїцідальні думки.
·
неспроможність висловлювати й
проявляти емоції: плакати, радіти, співчувати
Як лікується ПТСР
Перш за все, пам’ятайте: ПТСР – це розлад, який лікується. І
після курсу лікування ви знову зможете жити буденним життям, проявляти емоції,
відчувати радість і почувати себе захищеним.
Лікування передбачає психотерапію та медикаментозну допомогу.
У разі появи симптомів ПТСР:
· Зверніться до сімейного лікаря, психіатра або фахівця з психічного
здоров’я.
· Подбайте про першочергові потреби: фізичну
безпеку, наявність харчів, питної води тощо. Відновіть режим сну. Дайте знати
про свої потреби державним структурам та гуманітарним організаціям, щоб вони
могли вчасно забезпечити вас необхідним.
· Уникайте вживання алкоголю та інших шкідливих речовин. Це не допоможе забути жахіття, проте є ризик, що розвинеться залежність.
· Звʼяжіться з близькими, друзями, родичами, дайте їм знати,
що ви живі, обговоріть із ними свій досвід, поділіться переживаннями та
почуттями. Якщо ви боїтеся, що ваші розповіді можуть їх травмувати, запитайте в
них, чи вони готові почути все, що відбувалося. Найімовірніше, ви отримаєте
ствердну відповідь.
· Контактуйте з іншими людьми, які пережили подібний досвід, наприклад, із сусідами. Діліться з ними цими порадами.
· Будьте готові до змін у психічному стані: після
кількох днів полегшення може настати стан спустошення, виснаження, перевтоми.
Це цілком природна реакція на надмірний стрес, у якому ви були весь цей час.
Організму треба дати можливість відновитися.
· Зупиняйте почуття провини. Ви можете відчувати злість
та ненависть, огиду тощо. Усі негативні емоції, спрямовані на ворога й
окупанта, є природними і мають право на існування. Те, що з нами зробили,
заслуговує на ненависть і злість. Утім, якщо ви маєте почуття провини, варто
його зупиняти. У тому, що з вами сталося, винен ворог. Саме на нього й треба
спрямовувати почуття.
Швидкі способи самодопомоги при
ПТРС
Ці техніки можуть бути корисними як для особистого використання, так і
під час роботи з людьми з ПТСР.
Техніка заземлення: вправа «тут і тепер»
Переорієнтуйте себе в просторі й часі, ставлячи собі деякі або всі з
наступних питань:
·
Де я?
·
Який сьогодні день?
·
Яке сьогодні число?
·
Який сьогодні місяць?
·
Який рік?
·
Скільки мені років?
·
Яка зараз пора року?
Стабілізаційна вправа: антистресове дихання 4:8
Спробуйте дихати повільно. Вдих (рахуємо 1–2–3–4) — пауза (затримуємо
дихання — на 1–2) — видих (рахуємо 1–2–3–4–5–6–7–8). Важливо, щоби видих був
удвічі довшим. Робіть цю вправу не менше 10 разів. Уявляйте, що ви «видихаєте»
напругу.
Інтелектуальне заземлення
· Детально опишіть середовище навколо вас («Стіни білі. П’ять рожевих
стільців, біля стіни дерев’яна книжкова полиця…»).
· Опишіть ваші буденні заняття в деталях (наприклад, покрокове приготування
страви…).
· Скажіть твердження безпеки: «Мене звати… Я в безпеці, я тут і тепер, не в
минулому».
· Порахуйте до 10, 100, зворотний рахунок, можна співати або продекламувати
вірш.
Фізична стабілізація
· Пустіть прохолодну або теплу воду собі на руки.
· Поплескайте себе по плечах чи стегнах, порухайте великими пальцями стоп,
потягніться, покрутіть головою, стисніть і розтисніть кулаки, випряміть пальці.
Втисніть п’яти в підлогу і зверніть увагу, як вони напружились.
· Зверніть увагу на своє тіло (вага тіла на стільці, як тисне крісло на
тіло…).
· Торкніться свого «заземлюючого» предмета (наприклад, стільця), після
негативної реакції на щось.
Стабілізаційна техніка в уяві: вправа «Безпечне місце»
Уявіть місце, де вам добре й безпечно, спробуйте відчути на дотик, де ви
сидите, що бачите, який там запах, що приємного на смак ви відчуваєте, яка
звучить музика.
Як боротися з перевтомою
В умовах військових дій наше тіло працює на максимальній потужності.
Гормони стресу, задача яких мобілізувати тіло в критичній ситуації, також мають
свій “термін придатності”. Ви можете спостерігати сильні коливання настрою від
тривоги, злості, приливу оптимізму до повного спустошення і виснаження. Важливо
усвідомити, що це абсолютно закономірні стани, які з часом змінюють один одного.
З кожним із них можна і треба працювати.
Основні ознаки перевтоми:
·
відчуття знесилення,
неспроможність виконувати звичайні функції
·
неуважність та погіршення
концентрації
·
погіршення пам’яті
·
уповільнення процесів мислення,
зменшення глибини та критичності мислення
·
зниження цікавості до роботи
·
підвищена дратівливість
·
нервозність
·
порушення сну
·
перманентна сонливість
·
підвищення тиску та частоти
пульсу
·
головний біль
·
зниження апетиту
·
емоційна спустошеність
Методи боротьби з перевтомою:
·
Повноцінний сон, який, за даними
Міністерства охорони здоров’я, має складати для дорослих – не менше 7 год на
добу, для дітей та підлітків – 8-10 годин.
·
Обмеження інформаційного шуму.
Відмовтесь від постійного оновлення стрічки новин, читайте їх за графіком,
наприклад, по 15 хвилин вранці, в обід та ввечері. Довіряйте тільки перевіреним джерелам інформації.
·
Регулярне харчування.
·
Регулярне фізичне навантаження.
Будь–яка регулярна фізична активність, навіть ходьба на місці чи розтяжка,
додасть вам бадьорості. Прогулянка на свіжому повітрі буде кращою за тренування
в приміщенні.
·
Наскільки це можливо, підтримуйте
звичну рутину, звички, слідкуйте за особистою гігієною.
·
Зміна діяльності. Намагайтеся
раціонально розподіляти час роботи й відпочинку, фізичну й розумову працю.
·
Визначення пріоритетів.
Усвідомте, що ніхто не в змозі зробити все, то ж визначте 3–5 головних задач
для себе не день і дозвольте собі не робити нічого додатково.
·
Доброзичливі взаємини з людьми,
які є поруч: сім’я, робочий колектив, волонтерська спільнота чи військові
побратими. Зберігайте зв’язок, регулярно дзвоніть або пишіть своїм родичам та
близьким.
·
Фізичний контакт. Подихайте
разом, потримайте одне одного за руку. Обніміться з близькими.
·
Оптимізм та почуття гумору.
Жартуйте, гумор завжди підтримує, навіть за жорстких життєвих обставин.
·
Пам’ятайте, що залишатися живим і
здоровим – це вже багато.
·
Не призначайте дат кінця війни.
Ми всі хочемо закінчення, але якщо ваші прогнози не справдяться – вам буде дуже
складно емоційно, і ви будете почувати безвихідь.То ж налаштуйтесь “грати в
довгу”.
·
Згадайте, що є для вас дорогим та
важливим, пригадайте, у чому сенс вашого життя. Будуйте плани на майбутнє,
визначайте, що найбільш важливе для себе ви зробите, коли настане мир.
·
Професійна допомога. Зверніться
за підтримкою до професійних психологів (контакти додаємо нижче). Якщо у вас
відсутня можливість звернутись до професіонала – попросіть про допомогу своїх
родичів та близьких.
Як впоратись з панікою та
тривогою
Паніка – це напад тяжкого страху, тривоги та відчуття внутрішньої напруги.
Паніка паралізує людину або ж навпаки, штовхає її на безрозсудні вчинки. Під
час паніки спостерігаються протилежні реакції: одним хочеться бігти, іншим –
навпаки, забитися в куток. Важливо пам’ятати, що саме в такому стані нас хоче
бачити ворог, тому що у ньому ми найбільш вразливі, тому обов’язково потрібно
вживати заходів, щоб відновити нормальний психічний стан.
Ключові симптоми паніки:
·
серцебиття, прискорений пульс,
пітливість
·
озноб, тремор
·
відчуття нестачі повітря, задишка
·
біль або дискомфорт у лівій
половині грудної клітки
·
нудота, біль або “вузол” в
животі, запаморочення
·
відчуття відчуження, нереальності
світу
·
страх здійснити неконтрольований
вчинок
·
гострий страх неминучої смерті
·
відчуття оніміння або поколювання
в кінцівках
·
безсоння
Методи боротьби з панікою:
·
використовуйте седативні дихальні
техніки, наприклад, “3-7-8”: 3 секунди на вдих, 7 – на затримання повітря і 8
секунд на видих
·
ляжте та покладіть руки на живіт,
та робіть глибокі вдохи та короткі видихи, контролюйте дихання
·
використовуйте квадратне дихання
(знайдіть у приміщенні щось квадратне (або уявіть його). Зафіксуйте погляд на
одному з кутів і робіть глибокий вдих, затримайте подих на 5 секунд і
переводьте погляд на інший кут видихаючи, так рухайтесь за квадратом; повторіть
кілька разів, це дозволить вирівняти дихання та опанувати тривогу, якщо
відчуваєте, що вона посилюється
·
“заземліться”; станьте або сядьте
на підлогу, відчуйте, як ви торкаєтесь поверхні, відчуйте вагу власного тіла та
повільно дихайте
·
поверніться до відчуття тіла;
відчуйте, на чому і як ви сидите, що відчувають ваші стопи, концентруйтесь на
якомусь звуці, на запаху; якщо ви за кермом, то концентруйтеся на тому, що
тримають ваші руки
·
робіть самомасаж; торкайтеся
тіла, прохлопайте долонями ноги, масуйте вуха, ніс, долоні; оживляйте заклякле
тіло
·
напружтесь; займіть не зручну для
себе позу і спробуйте максимально напружити всі м’язи тіла, залишайтесь в такій
позі якнайдовше
·
дайте вихід емоціям; плачте,
співайте
·
використайте різкі запахи –
спирт, цитрусові тощо
·
вмийтесь холодною водою
·
спрямуйте паніку у безпечні дії;
якщо вам хочеться бігти — біжіть на місці, якщо вам хочеться забитися в куток —
забийтеся в куток
·
не вживайте алкоголь
·
приймайте рослинні седативні
препарати (валеріану, пустирник); не використовуйте рецептурних препаратів без
консультації лікаря!
·
якщо це хтось інший, а не ви —
огорніть людину теплою ковдрою, дайте тепле питво, нагадайте про базові речі:
хто вона є, що вона тут робить, хто поряд з нею, як її звуть.
Як боротись з апатією
Гострі приступи паніки та тривоги зазвичай зміняються почуттям апатії. Такі
періоди можуть бути не тривалими, але вони також потребують пропрацювання.
Важливо пам’ятати, що апатія – закономірний “хімічний” відкат після сплеску
гормонів стресу.
Методи подолання апатії:
·
дійте; виконуйте будь-які прості
дії та не намагайтесь їх аналізувати
·
дотримуйтесь щоденної рутини;
регулярне харчування, гігієна, розминка
·
робить щось руками; наприклад,
мийте посуд, пакуйте речі, плетіть сітку
·
плануйте свої задачі на день;
нехай їх буде небагато, але намагайтесь виконати їх будь-що
·
обмежте доступ інформації;
читання новин треба обмежити до декількох коротких періодів на день
·
залучайте близьких та знайомих до
спільної роботи
Як зберегти близькі стосунки
Під час критичних ситуацій стосунки з близькими піддаються тяжким
випробуванням. Намагайтесь зберегти стосунки і допомогти близьким, адже це
підвищує вашу здатність до виживання та опору, а також надає сенс вашим діям.
·
спрямовуйте негативні емоції, які
виникають, не на близьких, а на зовнішнього ворога
·
завантажте себе роботою,
допомогою іншим
·
дайте вихід емоціям; кричіть,
співайте, плачте
·
рухайтесь, танцюйте, робіть
розминку, ходіть пішки
·
обіймайтесь
·
тримайте контакт, запитуйте, як
справи, дзвоніть і пишіть
·
пропонуйте свою допомогу
·
приготуйте страву разом і
неспішно поїжте
·
зберігайте ритуали мирного життя,
наскільки це можливо в поточних умовах: читайте книжки, сервірувати стіл,
організовуйте спільне чаювання
Як допомогти тим, хто
паралізований тривогою
Якщо ви спостерігаєте надмірну дестабілізуючу тривогу чи панічну атаку в
того, хто знаходиться поруч із вами, вживайте наступних заходів:
·
не йдіть з людиною на прямий
фізичний контакт
·
зверніться до людини голосом
·
говоріть чітко і твердо
·
спокійним голосом нагадайте
людині, що вона знаходиться у безпечному місці (якщо це так)
·
фокусуйте її увагу на тому, що
можна побачити, почути та відчути навколо
·
не запитуйте, а натомість давайте
вказівки, наприклад: “Подивись на мене. Скажи своє ім’я. Скажи мені, де ти.
Підведись. Пий”
·
прослідкуйте, щоб всі базові речі
людина почала виконувати сама
Як позбутися почуття провини
У звичайних умовах людина має час розібратися у почутті провини й правильно
з нею впоратись, тобто визначити можливі помилки, виправити їх та зрозуміти, як
уникнути їх в майбутньому. В критичних умовах пропрацювати провину доволі
складно, і вона може дуже негативно відбиватись на психологічному стані людини,
пригнічувати її та паралізувати її діяльність.
Як впоратись із почуттям провини:
·
не починайте звинувачувати себе;
не ви розв’язали цю війну
·
в першу чергу дбайте про себе і
залишайтесь в безпеці, ваша пряма відповідальність сьогодні — дбати про себе і
не створювати зайвого клопоту Збройним Силам, зменшити навантаження на них, щоб
вони могли повною мірою виконувати свій обов’язок
·
переключіть свою увагу на те, що
ви можете зробити прямо тут і зараз
·
станьте корисним; запитайте, як
ваші руки, ваші знання та вміння знання можуть принести користь тим, хто
залишився поряд і тим, хто потребує моєї допомоги
·
складіть список задач, які ви
зробите прямо зараз; беріться лише за ті справи, які будуть зараз вам під силу
·
допоможіть тим, чим вмієте;
навчіться тому, що ще не вмієте, і що вам легко дається
Токсичне почуття провини дуже непросто здолати. Якщо вам потрібна допомога
– звертайтеся до спеціалістів, піклуйтесь про себе.