Поради педагогам

Перший раз у 5-й клас.

 Проблема адаптації учнів до середньої школи

    Причин може бути безліч, але найбільш поширеною є перехід на новий рівень шкільної адаптації.

Шкільна адаптація передбачає формування механізму пристосування дитини до вимог і умов навчання та виховання в школі. Критичними періодами шкільної адаптації є перехід учнів у шкільних статусах (школяр, середня школа, старша школа). Якщо учитель виявить трішечки більше уваги до учнів саме на межі цих етапів, дуже багатьох проблем можна уникнути.

 

           До чого повинна адаптуватися дитина в п’ятому класі?

·         До великої кількості нових вчителів;

·         кабінетної системи навчання;

·         підвищення вимог до самостійності й самоорганізації учнів;

·         більш інтенсивного навантаження у навчанні;

·         нових навчальних предметів;

·         меншої емоційної участі з боку вчителів;

·         нових учнів класу.

У нормі процес адаптації триває від 4 до 7 тижнів. Особливо напруженим виявляється перший місяць навчання у п’ятому класі. Однак є діти, яким необхідно більше часу для того, аби освоїтися й звикнути до змін у їхньому шкільному житті.

Прояви шкільної дезадаптації

1. Зниження уваги на уроках, нездатність до тривалого зосередження (критично, якщо раніше дитина була уважнішою).

2. Труднощі у навчанні, всуціль до стійкої неуспішності.

3. Порушення у стосунках з однокласниками і/або вчителями: агресивність, конфліктність, невпевненість, неприйняття учня з боку однокласників/вчителя, негативне ставлення до нього.

4. Емоційні порушення:

·         зниження рівня комунікативності, емоційної стійкості, самоконтролю, соціальної сміливості, замикання у собі;

·         збільшення показників емоційної збудженості, тривожності, нейротизму.

 5. Симптоми психосоматичних розладів:

·         пригнічений настрій;

·         підвищена стомлюваність;

·         порушення сну, апетиту (порівняно з періодом, коли дитина навчалася в четвертому класі);

·  головний біль, біль у животі, ознаки застуди, які зникають, щойно мине загроза того, що потрібно йти до школи, і т. ін.

6. Значне збільшення кількості соматичних захворювань у дитини після початку навчання у п’ятому класі школи.

7. Відмова ходити до школи.

   Причини шкільної дезадаптації

Помилки виховання в сім’ї, що можуть призвести до дезадаптації:

·  неприйняття дитини батьками;

·   дефіцит батьківської любові до дитини;

·  виховання дитини за типом «кумир сім’ї»;

·  завищені сподівання щодо навчальної успішності дитини;

·  розмови про вади школи або вчителя замість того, щоб акцентувати увагу дитини на приємних моментах;

·  часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все пов’язане зі школою втрачає найменшу привабливість;

·  байдуже ставлення батьків до навчання дитини.

Порушення у системі стосунків у школі, що можуть призвести до дезадаптації:

·  негативний досвід стосунків з однокласниками та/або вчителем початкової школи;

·  негативний психологічний стан учня, спричинений власне процесом навчання, або зумовлений некоректним ставленням  з боку вчителя;

·  індивідуальна чутливість центральної нервової системи учня;

·  негативне ставлення п’ятикласника до вчителя(-ів);

·  порушення стосунків з однокласниками у п’ятому класі.

 

Проблеми у наступності між початковою і середньою школою:

·  певна невідповідність (розрив) у вимогах між програмами четвертого й п’ятого класів;

·  різке підвищення інтенсивності навчання (темп, обсяг, складність матеріалу збільшуються);

·  зниження ступеня контролю й емоційної підтримки з боку вчителів;

·  різке підвищення вимог до самостійності, самоорганізації учнів;

·  обмеження можливості індивідуального підходу до учнів, порівняно з початковою школою;

·  формалізація контактів між учнями й вчителями.

Індивідуальні причини учня:

·  невисокий інтелектуальний потенціал;

·  гіперактивність;

·  труднощі у довільній регуляції поведінки, уваги, навчальної діяльності;

·  несформованість мотивації навчання;

·  завищена самооцінка та рівень домагань дитини або батьків;

·  підвищена вразливість нервової системи;

·  підвищений рівень тривожності у дитини;

·  агресивність;

·  замкненість;

·  повільність (інертність нервових процесів);

·  соматична ослабленість;

·  не сформованість навичок і прийомів навчальної діяльності, яка призводить до зниження успішності;

·  низький рівень успішності за результатами засвоєння програми початкової школи;

·  почуття некомпетентності;

·  дезадаптація або низький рівень адаптації до школи у 1–4-х класах.

Рекомендації вчителям щодо профілактики дезадаптації п’ятикласників

·  Демонструвати віру в успіх дитини.

·  Звертатися до учнів на ім’я.

·  Використовувати «горизонтальні» жести й відкриту позицію у взаємодії з учнями.

·  Контролювати силу та інтонацію голосу. У період адаптації у дітей чутливість до таких факторів ще вища.

·  Запобігати частому використанню в мовленні слів-заперечень.

·  Відокремлювати оцінювання конкретного вчинку від оцінювання особистості дитини.

·  Уникати групової критики дитини або її роботи, а також порівнянь її помилок з постійними успіхами інших учнів.

·  Порівнювати якість роботи дитини тільки з її попередніми роботами. Наголошуючи на помилках, слід окреслити шлях до успіху.

·  Акцентувати увагу учня на його успіхах, перемогах. Створювати ситуації успіху.

·  Надавати емоційну підтримку учням словами, поглядом.

·  Підтримувати й заохочувати прояви активності в роботі на уроці у скутих, сором’язливих, тривожних дітей. Важливо звертати увагу інших учнів на успіхи таких дітей, підвищувати їхній статус у класі.

·  Певний період краще не наполягати на публічних виступах і відповідях тривожних, невпевнених учнів. Невдалий виступ або відповідь перед класом може зафіксувати страх, підвищити загальний рівень тривожності.

·  Чітко пояснювати всі вимоги до предмета й систему оцінювання досягнень.

·  Здійснювати заходи щодо забезпечення наступності вимог до учнів під час переходу до середньої школи. Наприклад, взаємне відвідування уроків учителями молодшої й середньої школи у 4-5-х класах.

·  Протягом першого півріччя під час планування уроків необхідно враховувати, що швидкість читання й письма, а також навички самоорганізації в роботі у п’ятикласників ще невисокі.

·  Приділяти особливу увагу учням «групи ризику» щодо дезадаптації. Консультуватися зі шкільним психологом, організовувати взаємодію з  батьками таких учнів.

·  Здійснювати психолого-педагогічну просвіту батьків.

·   Враховувати вікові й індивідуальні психологічні особливості учнів.

·  Вибудовувати взаємодію вчителя й учнів на основі співробітництва.

   Пропонуємо способи, як визначити готовність учнів до переходу у п’ятий клас.

  Перехід до п’ятого класу – відповідальний момент в житті кожного учня, для його батьків та вчителів. З початком навчання у середній школі в житті дитини відбувається безліч змін: нові викладачі та навчальні дисципліни, обсяги завдань, зрештою, нові кабінети та коридори, а іноді й зовсім нова школа.

  Найперше, на що потрібно звернути увагу – це на ознаки готовності дитини до переходу у 5 клас:

·         Психофізіологічна

Дитина на фізіологічному рівні має бути готова до того, що її навантаження суттєво збільшиться: побільшає уроків й завдань. Це також готовність мозку, нервової системи й всього організму взяти на себе удар.

·         Психологічна

Це ставлення, бажання вчитися й спілкуватися з однокласниками. Готовність до нового. Психологічна готовність залежить від того, наскільки дитина є відкритою. Якщо вона трохи замкнута і болісно переносить в житті зміни, то потребує більше уваги й турботи.

·         Інтелектуальна

Це рівень знань, з яким дитина 4-го класу йде до 5-го. Чим вище він буде, тим легше пройде адаптація.